Лімфаденіт у дітей на шиї – симптоми, лікування, причини

Зміст статті:

• Причини лімфаденіту на шиї
  • Неспецифічні причини лімфаденіту
  • Специфічні причини
• Симптоми подчелюстного лімфаденіту
• До якого лікаря звертатися при шийному лімфаденіті?
• Діагностика
• Лікування шийного лімфаденіту
  • Фармакотерапія
  • Симптоматичне лікування
  • Хірургічне лікування лімфаденіту
  • Фізіотерапія
• Прогнози та можливі ускладнення
• Післямова

Лімфаденіт у дітей на шиї являє собою збільшення регіонарних лімфатичних вузлів у відповідь на локальний запальний або загальний патологічний процес, що протікає в організмі. Таке відхилення має свої особливості прояву та може бути дуже небезпечним для здоров’я дитини. Тому важливо знати причини розвитку подчелюстного лімфаденіту у дітей і вміти розпізнати його симптоми.

Причини лімфаденіту на шиї

Шийний лімфаденіт у дітей може мати інфекційну і неінфекційну етіологію. Даний патологічний процес є одним з найпоширеніших явищ в педіатрії, що пояснюється морфофункціональної незрілістю лімфатичної системи маленької дитини.

Найчастіше підщелепної лімфаденіт розвивається у дітей у віці від 1 року до 6 років і протікає набагато складніше, ніж у дорослих. Він не є самостійним захворюванням – у більшості випадків він розвивається як вторинна патологія, ускладнює перебіг інших хвороб.

Основними збудниками лімфаденіту на шиї є гноєтворні мікроорганізми. В якості таких часто виступають стрептококи і стафілококи.

Причини шийного лімфаденіту у маленьких дітей поділяються на специфічні і неспецифічні. Коротко розглянемо кожну з цих груп.

Неспецифічні причини лімфаденіту

До таких причин розвитку лімфаденіту у дітей відносять:

• тонзиліт;
• ангіну;
• гострий або хронічний синусит (частіше – гнійний або полипозно-гнійний);
• отити;
• скарлатину;
• дифтерію;
• застуду;
• грип;
• вітрянку;
• паротит та ін

Причини лімфаденіту на шиї криються не тільки в захворюваннях органів дихальної системи. Часто до збільшення лімфовузлів у дітей призводять і шкірні патології, в числі яких:

• піодермія;
• фурункульоз;
• екзема;
• стрептодермія;
• гнійні рани або абсцеси.

Існують і стоматологічні причини розвитку шийного лімфаденіту у дитини. До таких можна зарахувати:

• стоматит;
• пульпіт;
• карієс;
• гнійний нарив в тканинах ясен.

Неспецифічні причини розвитку патологічного процесу розуміють, що патологічний процес не завжди зачіпає лімфовузли. Це означає, що у однієї дитини на тлі того чи іншого захворювання таке відхилення може мати місце, в іншого ж воно не проявиться.

Специфічні причини

Специфічні причини лімфаденіту на шиї у дитини пов’язані з безпосереднім ураженням лімфатичної системи. Таке відхилення може розвинутися на тлі:

• туберкульозу легенів;
• інфекційного мононуклеозу;
• сифілісу;
• бруцельозу;
• актиномікозу.

Підщелепної лімфаденіт у дітей може бути викликаний лейкоз, освітою лімфосаркоми, розвитком лімфогранулематозу. Крім цього, патологічного процесу схильні маленькі пацієнти, які страждають від лімфатико-гіпопластичного діатезу, цитомегаловірусної інфекції, оперізувального лишаю (коли герпетична інфекція вражає область шиї), а також мають хронічні форми хвороб органів ШКТ.

Симптоми подчелюстного лімфаденіту

Симптоми шийного лімфаденіту у дітей безпосередньо залежать від причин його розвитку. Це не окреме захворювання, а лише одна з ознак розвитку такого. Головне відхилення, що вказує на розвиток патологічного процесу, – збільшення в розмірах шийних лімфовузлів.

Однак, запідозрити розвиток лімфаденіту на шиї у дітей ще до прояву клінічних ознак основного захворювання цілком можливо. Визначити його наявність можна за наступними симптомами:

• підвищення температури тіла спочатку до субфебрильних, а потім – до фебрильних (у важкому випадку і пиретических) значень;
• різке погіршення загального самопочуття дитини;
• поява симптомів інтоксикації організму;
• скарги дитини на головні болі;
• зниження апетиту;
• занепад сил;
• апатичність, плаксивість, дратівливість;
• набряклість шкіри навколо лімфатичних вузлів;
• освіта флегмони і її поширення на інші тканини;
• гіперемія шкіри в зоні уражених ЛУ.

Ці симптоми характерні для гострої фази подчелюстного лімфаденіту. Якщо ж патологічний процес перейшов у хронічну форму, що стало результатом відсутності лікування гострого перебігу, він може проявитися:

• постійно збільшеними, ущільненими на дотик, але безболісними лімфатичними вузлами;
• відносно задовільним самопочуттям дитини;
• відсутністю або незначним абсцедуванням тканин лімфовузлів.

Шийний лімфаденіт, який перейшов у хронічну форму, є уповільненим патологічним процесом. Але це аж ніяк не означає, що побоюватися за здоров’я дитини батькам не варто.

По-перше, така форма лімфаденіту вимагає тривалого лікування. До того ж, терапія буде спрямована не на повне викорінення патологічного процесу, а на його переведення в фазу тривалої ремісії.

По-друге, уповільнений патологічний процес призводить до поступового руйнування тканин лімфатичних вузлів. Внаслідок цього вони з часом атрофуються, а на місці лімфоїдної утворюється грануляційна тканина.

До якого лікаря звертатися при шийному лімфаденіті?

Шийний лімфаденіт у дитини можна розпізнати самостійно. Для цього достатньо провести пальпацію підщелепної зони. Збільшені лімфатичні вузли нагадують тверді круглі кульки», при дотику до яких дитина відчуває біль.

Однак, самодіагностика не може замінити консультації компетентного медичного спеціаліста. Для початку необхідно звернутися за допомогою до сімейного лікаря, який після проведення первинного огляду та збору анамнезу може направити маленького пацієнта до:

• отоларинголога;
• педіатра;
• дерматолога;
• інфекціоніста;
• гематолога;
• онколога.

Від причин і симптомів лімфаденіту у дітей залежить і його лікування. Саме тому дитина повинна пройти комплексну діагностику, яка не залишить у лікаря сумнівів з приводу діагнозу і дасть йому можливість розробити єдино правильну терапевтичну тактику.

Діагностика

Щоб призначити адекватне лікування лімфаденіту, необхідно точно виявити його першопричину. З цією метою проводять:

• клінічні дослідження крові та урини;
• рентгенографію грудної клітки;
• УЗ дослідження шийних лімфовузлів;
• бактеріальний посів патологічного відокремлюваного (якщо таке має місце) на визначення типу збудника захворювання.

Іноді для призначення правильного лікування потрібне проведення туберкулінових проб і забору рідини з ураженого лімфовузла для подальшого цитологічного і гістологічного дослідження. До таких методів діагностики вдаються нечасто – лише при підозрі на туберкульозне або онкологічне походження лімфаденіту.

Лікування шийного лімфаденіту

Лікування лімфаденіту на шиї у дітей не повинно обмежуватися застосуванням ліків для усунення неприємних симптомів. Звичайно, в якості допоміжного методу симптоматична терапія проводиться обов’язково, але вона не може викорінити причину розвитку даного відхилення.

Лікування подчелюстного лімфаденіту найчастіше проводиться консервативно, але існує ряд випадків, коли маленькому пацієнтові може бути проведено невідкладне хірургічне втручання.

Фармакотерапія

Найчастіше лікування лімфаденіту на шиї у маленьких дітей вимагає проведення антибіотикотерапії. Конкретний препарат призначається лікарем залежно від основного захворювання і чутливості виявлених бактерій до активних компонентів ліки. Самостійно починати лікування даного патологічного процесу антибіотиками суворо заборонено – для підбору кошти необхідно проведення бактеріального посіву та антибіотикограми.

З усіх протимікробних фармацевтичних препаратів при лікуванні лімфаденіту лікарі в більшості випадків віддають перевагу:

• макролідів – Сумамеду, Азитроміцину;
• аміноглікозидів – Гентаміцину, Амікацину;
• аминопенициллинам – Амоксциллину;
• цефалоспоринів 1 і 2 покоління – Цефазоліну, Цефтріаксону, Цефотаксиму та ін.

Лікування антибіотиками триває від 5 до 7 днів. При цьому підбираються в основному сиропи або порошки для приготування оральної суспензії. При наявності у дитини важких захворювань, наслідком яких став лімфаденіт, лікування протимікробними препаратами буде здійснюватися шляхом внутрішньом’язового введення.

Симптоматичне лікування

Щоб зняти неприємні симптоми патологічного процесу, які часом буквально вимотують маленького пацієнта, використовуються допоміжні препарати:

Протизапальні засоби. Малюкам до 5 років призначаються сиропи або суспензії, дітям старше 6 років – таблетки або капсули. НПЗП знімають ломоту в суглобах, головний біль і знижують температуру тіла. Можна використовувати ліки на основі ібупрофену: Нурофен, Ібунорм, Ибуфен та ін. Дозування препарату – строго за віком!

Імуномодулятори рослинного походження. Крім зміцнення імунітету, такі засоби сприяють лікуванню багатьох захворювань. Особливо це стосується патології дихальної системи у дітей. Ефективними рослинними імуномодуляторами є препарати Синупрет та Імупрет. Маленьким пацієнтам їх дають у вигляді крапель, старшим дітям – у формі таблеток чи драже.

Протиалергічні засоби – Кетотифен, Лоратадин, Едем і пр.

Іноді, поряд з антибіотиками, дитині можуть бути призначені противірусні препарати. Вони важливі в разі, якщо мова йде про лікування патологій вірусної етіології. При цьому протимікробні ліки не скасовуються.

Хірургічне лікування лімфаденіту

Для лікування гнійного лімфаденіту у дітей, що характеризується важким перебігом і стрімким погіршенням самопочуття хворого, проводиться розтин і дренування порожнини уражених патологічним процесом лімфатичних вузлів. Але така процедура не завжди виявляється ефективною, до того ж, при певних захворюваннях її проведення і зовсім недоцільно.

Єдиним варіантом лікування у критичній ситуації буде видалення лімфовузлів.

Фізіотерапія

Після проходження основного курсу лікування лімфаденіту дітям рекомендується провести ряд фізіотерапевтичних процедур для закріплення результатів. Фізіотерапія призначається як після консервативного лікування, так і після хірургічного втручання.

Добре сприяють відновленню дитячого організму сеанси електрофорезу з застосуванням препаратів йоду, а також УВЧ. Пов’язки з лініментом Вишневського або Левомеколем і сухе тепло теж допомагають домогтися максимально позитивної динаміки від лікування лімфаденіту у дітей.

Маленькому пацієнту, який пройшов курс терапії, обов’язково призначаються мультивітамінні комплекси.

Прогнози та можливі ускладнення

Прогноз на одужання при своєчасному початку лікування лімфаденіту у дітей в цілому сприятливий.

Головне — не допустити переходу патологічного процесу у хронічну форму, небезпечну атрофією ЛУ.

Ще одне можливе ускладнення невилікуваного лімфаденіту у дитини – лімфостаз. Це відхилення, яке характеризується порушенням процесу відтоку лімфи.

Але найнебезпечнішими наслідками загрожують патології, на тлі яких відбулося розвиток лімфаденіту. Тому якщо було відмічено збільшення лімфатичних вузлів у дитини, зволікати з візитом до лікаря не можна. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більш сприятливими будуть прогнози на одужання.

Післямова

Батьки повинні завжди пам’ятати про те, що симптоми і лікування лімфаденіту у дітей залежать від того, чим він був викликаний. Не можна безконтрольно застосовувати антибіотики, протизапальні або противірусні препарати, якщо у дитини збільшилися ЛУ, піднялася температура і проявилися ознаки інтоксикації організму. Дитячий організм дуже крихкий, і нашкодити йому неправильними діями можна досить легко.

Часто лімфаденіт вимагає госпіталізації дитини в стаціонар для того, щоб забезпечити йому цілодобовий догляд з боку медичного персоналу. Якщо ж лікар дозволив проводити терапію амбулаторно, всі його рекомендації необхідно виконувати неухильно. Відповідальний підхід до лікування виключає ризик можливих ускладнень та рецидиву небезпечного для здоров’я дітей патологічного процесу.