для жінок українською мовою
Розлучення – важкий процес, як для батьків, так і для дитини. Деякі дорослі люди переживають розлучення без сильних емоцій, а що стосується дітей, то для несформованої психіки, розрив двох важливих і улюблених людей – просто катастрофічний.
Так як же правильно повідомити дитині про розлучення, не зробивши з цього джерело дитячої психологічної травми?
Чому важливо правильно розповісти про розлучення?
Розлучення – це неприємно і боляче. Діти переживають повний спектр негативних емоцій під час шлюборозлучного процесу батьків. Ситуація ускладнюється нерозумінням з боку дитини причини розлучення, її важливості. Діти переживають з-за того, що не можуть вплинути на хід розвитку розриву відносин батьків, що їхні прохання не будуть почуті, а думка не врахується. Все це може призвести до сумних наслідків розлучення для дитини. Розглянемо, чому так важливо правильно розповісти дитині про розлучення?
• Постійне почуття страху
Страх дитини в період розлучення може бути тривогою перед майбутнім, страхом під час сварок батьків. У будь-якому випадку, не слід демонструвати дитині агресію, крики, лайку або навіть бійки, щоб не вселити в дитину довічне почуття страху.
• Почуття провини
Діти, перебуваючи між двох батьків, як між двох вогнів, часто відчувають себе центром конфлікту, тобто його причиною.
• Втрата самоповаги
Людина набуває самоповагу тільки, коли його поважають у дитинстві. На жаль, відхід одного з батьків від сім’ї, відсторонення іншого з-за власних почуттів і переживань, демонстрація насильства при дитині, сприймається їм, як неповагу до своєї особистості, нелюбов з боку батьків. Такі діти, підростаючи, часто не мають почуття самоповаги і почуття власної гідності.
• Стан депресії
Діти, зазвичай, сприймають розлучення батьків у вигляді втрати. На відміну від звичайних емоційних станів, таке відчуття може виникати знову й знову в різних обставинах, що, звичайно ж, провокує появу депресії.
• Песимізм і образливість
Діти бачать світ по-іншому, тому розлучення вони часто сприймають як відмова від них з причини нелюбові. Деякі ображаються, інші відчувають злість. Постійно перебування в негативному емоційному стані загрожує песимістичними поглядами на життя, негативізмом і зайвої ранимістю.
• Почуття самітності
Як правило, розлучення – справа індивідуальна і дитина, маючи компанію друзів, може опинитися один на один зі своєю проблемою, а постійний внутрішній питання «Чому саме моя сім’я?», дає хибні уявлення про «не відповідності нормі». Не бажаючи обговорювати близьких людей, діти не діляться своїми переживаннями з однолітками, що збільшує рівень їх замкнутості і внутрішнього самотності.
• Девіантна поведінка
У дітей, які ще не увійшли в пору підліткового періоду, може спостерігатися порушення поведінки. Зазвичай, це агресивна або зухвала поведінка по відношенню до однолітків і вчителям. Таким способом дитина бажає заповнити недолік уваги, внаслідок втрати контакту з одним з батьків або ж висловлює свій протест.
• Недовіра до світу
Постійне відчуття тривоги, неспокою, страху, зрада з боку батьків (очима дитини) – все це може сформувати недовіра до світу в цілому.
• Психологічна травма
Психологічні дослідження показали, що розлучення батьків може перейти в травму, яка у майбутньому виявлятиметься в наявність порушень психіки і повторенні батьківського сценарію.
Як розповісти дитині про розлучення?
Так як розповісти дитині про розлучення без вищеописаних неприємних наслідків? Отже, розглянемо алгоритм дій, необхідних для грамотного побудови діалогу з дитиною. Необхідно:
• Налаштуватися на бесіду
Демонстрація власних переживань – не найкращий підхід до розмови про розлучення. Краще не починати розмову з заплаканими очима, зітханнями, тремтячим голосом та іншими проявами пригніченого емоційного стану. Кращий варіант – спокій, твердий і доброзичливий голос, заклопотаний вигляд.
• Повідомити відразу і остаточно
Говорити про розлучення потрібно тоді, коли обидві сторони остаточно дійшли згоди за всіма пунктами шлюборозлучного процесу, але розрив ще не відбувся. Не потрібно повідомляти дитині про вже скоєному, особистих планах на розлучення або заводити бесіду в підвішеному стані, не знаючи, чи відбудеться розлучення взагалі. Також, на момент розмови потрібно чітко знати, з ким залишиться дитина, куди піде другий батько, як буде розділене майно, і яким чином буде здійснюватися спілкування.
• Спиратися на вікові особливості дитини
Маленьким дітям необхідно повідомити про розлучення простою і зрозумілою мовою, не зачіпаючи «дорослі» причини. Підліткам же, походження проблеми важливіші, тому потрібно чесно і максимально знеособлено розповісти про причини розлучення.
• Пояснити роль дитини в розлученні
Кожній дитині потрібно знати, що його провини в розлученні немає. У діалозі з дітьми необхідно часто акцентувати їх увагу на нейтралітет в ситуації розлучення. Важливо лише донести до дитини, що він – не причина розриву.
• Бути чесним
У розмові з дитиною на тему розлучення, потрібно подивитися на ситуацію об’єктивно. Звичайно, старші діти будуть питати і про ініціативи, та про причини. На дошкульні запитання слід відповідати чесно.
• Акцентувати увагу на майбутньому
Щоб дитина не відчував страх і тривогу після бесіди, потрібно постійно згадувати майбутнє. Наприклад: «Ми переїдемо до бабусі на деякий час, і ви кожен день будете гуляти в парку», «Тато переїде, але щотижня ви будете їздити в кіно», «Ми будемо жити в новій квартирі, а дизайн своєї кімнати вибереш сам».
• Підготуватися до реакції
Дитяча реакція на новину про розлучення часто лякає батьків, адже вона так різноманітна і непередбачувана. Хтось почне плакати, а інший відчує полегшення. Потрібно бути готовим до будь-якої реакції і постаратися її прийняти.
Дотримуючись цих рекомендацій, можна полегшити процес прийняття дитиною новини про розлучення.
Як допомогти дитині пережити розлучення батьків
Після розлучення діти, як правило, потребують підтримки і особливе ставлення до себе. У перший час після розлучення слід активізувати соціальну життя дитини, поступово вводячи гуртки, відвідування культурно-дозвіллєвих закладів.
Також, важливо підтримувати контакт дитини з другим з батьків, заохочуючи зустрічі і спільне проведення часу. Не варто задаровувати дитини подарунками і йти на поводу у своїх бажань. Замість цього достатньо разом проводити час, розмовляти «по душам», підтримувати у важких ситуаціях.
Важливо зберігати нейтральну позицію дитини між батьками. Не слід ображати другого батька і дозволяти коментувати шлюборозлучний процес друзів сім’ї та родичів.
Новина про розлучення піднести не так то просто, адже реакція може бути несподіваною, а наслідки згубними. У разі невдалої спроби, необхідно звернутися до дитячого психолога, який скоректує ситуацію і допоможе дитині знайти світ всередині себе.
