Чи може дитина заразитися ротавирусом?

Здоров’я дитини Болезнигрудничок

Объявления связанные с запросом

Ротавірус у немовляти – один з різновидів гострих кишкових інфекцій. Захворювання викликається вірусом ротавирусом.

Зміст статті

  • Способи зараження
  • Небезпека
  • Симптоматика захворювання
  • Діагностика
  • Лікування
  • Особливості харчування
  • Догляд за дитиною при ротавирусе
  • Профілактика
  • У народі захворювання іменують «кишковим грипом». Проте лікарі (зокрема відомий педіатр Євген Комаровський) стверджують, що ротавірус не має ніякого відношення до вірусу грипу і певних його видів.

    Способи зараження

    При появі ознак кишкової інфекції молоді мами сумніваються, а чи може дитина заразитися ротавирусом. За даними ВООЗ, новонароджені також перебувають у групі ризику зараження даної кишковою інфекцією. Немовля може заразитися небезпечною інфекцією через контакт із зараженими предметами: продукти харчування, воду, іграшки, соску, предмети одягу і меблів.

    Проникаючи в організм немовляти, вірус проходить через шлунок. При попаданні в тонкий кишечник відбувається зараження клітин-ентероцитів через ворсинки кишечника і вірус активно розмножується.

    При попаданні в організм вірус накопичується, потім виявляється гостра стадія протягом 3-5 днів, а потім настає стадія одужання. Загальний інкубаційний період становить 3-8 днів.

    Навіть якщо самопочуття дитини покращився, він заразний для оточуючих ще протягом 7 днів, поки з організму повністю не виведуться з каловими масами життєздатні мікрочастинки вірусу.

    Небезпека

    Зараження ротавирусом дорослих і дітей шкільного віку не несе загрози життю. Однак у немовляти ротавірусна інфекція може протікати з важкими ускладненнями, а в деяких випадках загрожувати життю. У всіх дітей інфекція проявляється і протікає по-різному. Діти з міцним імунітетом легше і швидше одужують, ніж малюки зі слабким імунітетом, недостатнім фізичним розвитком, малою вагою.

    Небезпечна інфекція вкрай рідко діагностується у новонароджених, грудних дітей. Найбільш небезпечним віком вважається період від 6 місяців до 2-х років.

    Симптоматика захворювання

    У деяких новонароджених ротавірусна інфекція починає проявлятися як простудне захворювання з підвищенням температури тіла, кашель, ознаки риніту. Через 1-2 дні до даних симптомів додаються ознаки і симптоми кишкової інфекції.

    Основними симптомами прояву ротавірусу у дітей є:

  • Діарея (пронос). Рідкий Стул з домішками слизу, пінистих рідких виділень. Може повторюватися до 10-14 разів на добу.
  • Блювота.
  • Плач і крики без причини.
  • Зниження фізичної активності, млявість і апатія.
  • Сухий язик.
  • Відсутність сечовипускання більше 4 годин.
  • Підвищена температура тіла.
  • Втрата апетиту.
  • Симптоми можуть проявлятися як у сукупності, так і окремо. Найбільш небезпечним симптомом є зневоднення, яке проявляється такими ознаками як: відсутність поту, утруднене дихання, м’язовими судомами, втрата свідомості. При несвоєчасному діагностуванні та лікуванні можливе утворення пневмонії.

    Найбільш небезпечним ускладненням є:

    • наявність в калових випорожненнях кров’яних прожилок, згустків. Даний ознака може вказувати на кишкова кровотеча і вимагає негайної госпіталізації (особливо новонароджених і немовлят до 1 року).
    • Рідкісна висип на тілі діаметром до 5мм. Висип може бути ознакою мутованої ротавірусу або тифу (паратифу).

    При появі небезпечних симптомів (особливо у грудних дітей і новонароджених) необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу і госпіталізувати малюка в стаціонар для постійного нагляду медичним персоналом.

    Точно діагностувати ротавірус може тільки кваліфікований лікар на підставі лабораторних аналізів калу.

    Діагностика

    Діагностувати ротавірусний характер захворювання можна на підставі проведення 2 специфічних лабораторних досліджень в сукупності з супутньою симптоматикою.

    Визначити точний характер захворювання дозволяє:

  • Вірусологічне дослідження калу. З досліджуваного зразка віруси-збудники «підселяють» в культуру живих клітин і відстежують розмноження вірусу і механізм його впливу на живі клітини.
  • Серологічний аналіз крові. В досліджуваний зразок венозної крові додають антигени збудника. Якщо в крові є антитіла, то реакція буде позитивною. Що свідчить про наявність в організмі штамів цього вірусу та імунної реакції на них. Даний аналіз дозволяє виявити антитіла певних штамів.
  • Лікування починають при встановленні діагнозу, а потім на підставі отриманих даних лабораторних досліджень за необхідності коригують призначену терапію.

    Лікування

    Основною метою лікувальної терапії є запобігання зневоднення і боротьба з вірусом. Для цього в першу чергу немовляті вводять в організм сольові розчини (Регідрон, Гастроліт, Глюкосолан тощо) для відновлення водно-сольового балансу. Якщо немовля не п’є дегідратаційний розчин, то його можна вводити в стаціонарних умовах внутрішньовенно.

    На думку дитячого педіатра Е. Комаровського, сольовий розчин – єдино вірний і ефективний спосіб лікування ротавірусу у новонародженої дитини або немовляти.

    Лікування проводять переважно в амбулаторних умовах, однак при важких ускладненнях особливо новонароджених дітей необхідна госпіталізація в стаціонар.

    В домашніх умовах для ефективного та швидкого видужання призначають:

  • Препарати-сорбенти: Полісорб, Смекта, Атоксіл, Ентеросгель, активоване вугілля і т. п. Для видалення фрагментів вірусу з кишечника.
  • Дозування та кратність прийому призначає лікар-інфекціоніст або педіатр.

  • Противірусні препарати: Анаферон, Арбідол, Афлубін.
  • Пробіотики, що відновлюють перистальтику кишечника: Лінекс, Біфідум, Біфідобактерин, Лактофільтрум і т. п.
  • Важливо пам’ятати, що при лікуванні ротавірусу антибіотики не призначаються. Так як доцільність їх прийому у боротьбі з кишковими інфекціями неефективна.

    Особливості харчування

    Під час гострої фази перебігу інфекції дитині необхідно дотримання суворої дієти, яку необхідно також дотримуватися протягом певного періоду після одужання. Так, з раціону повністю виключаються:

    • Незбиране молоко і продукти з нього (йогурт, кефір, сир тощо),
    • Свіжі хлібобулочні вироби, здобна випічка,
    • Солодкі фрукти, овочі червоного та помаранчевого кольорів,
    • Жирне м’ясо (свинина, яловичина, домашня качка),
    • Жирні, смажені страви.

    У раціоні повинні бути присутніми:

    • Овочеві супи з зеленого горошку, кабачки, брокколі, моркви,
    • Каші, зварені на воді до повного розм’якшення з вівсяної крупи, гречки, кіноа, булгуру, пшеничної крупи (Артек),
    • Запечені яблука (можна додати 0,5 ч. л. натурального меду),
    • Сухарі з цільнозернового хліба, гречані (вівсяні) хлібці,
    • Мінеральна негазована вода у великій кількості.

    Якщо захворіла дитина або дитина на грудному вигодовуванні, то даної дієти повинна дотримуватися мама, щоб при годуванні в організм дитини надходили тільки корисні продукти, не обтяжують роботу кишечника. Однак, при грудному вигодовуванні необхідно дуже строго стежити за станом малюка. Так як в деяких випадках на тлі ферментного дефіциту у малюка може проявитися непереносимість молока (лактози). При виникненні подібних випадків необхідно скоротити кількість годувань грудьми і ввести в раціон безлактозні дитячі суміші до повного одужання новонародженого.

    Догляд за дитиною при ротавирусе

    Основний догляд за хворою дитиною полягає в:

  • Чіткому дотриманні медикаментозного лікування, призначеного лікарем.
  • Нормалізації режиму харчування та дотримання суворої дієти. При штучному годуванні необхідно давати дитині безлактозную суміш.
  • Регулярній зміні підгузників і підмивання теплою водою з дитячим милом. Для профілактики подразнення на шкірі малюка.
  • Контроль за загальним станом дитини, його самопочуттям і поведінкою. З метою виявлення тривожних симптомів, а також можливістю вберегти малюка від ускладнень.
  • При появі неспецифічних симптомів необхідна термінова консультація педіатра або інфекціоніста.

    Профілактика

    Основними профілактичними заходами, що дозволяють уберегти від ротавірусу дітей і дорослих, є ретельне дотримання правил гігієни і вакцинація.

    Гігієна передбачає регулярне миття рук з використанням антибактеріальних миючих засобів, миття гарячою водою фруктів і овочів, іграшок, запобігання вживання сирої (некип’яченої води, регулярне вологе прибирання дезінфікуючими засобами (предметів меблів, іграшок).

    Щеплення проводиться препаратами РоТатек або Ротарікс. Однак ці щеплення найбільш ефективно можуть захистити грудних дітей. Проводиться щеплення шляхом закапування вакцини в рот дитині. Дітям старше 1,5 років щеплення не проводиться.

    Щеплення дозволяє запобігти ротавірус у немовляти при введенні у віці від 2-8 місяців від народження і захистити від зараження в наступні роки.

    Щеплення безпечний, не має побічних дій, алергічних реакцій, не викликає ускладнень.

    Найбільш доцільним, на думку відомого педіатра Євгена Комаровського, вважається період 1,5 – 6 місяців від народження. Так, щеплення допомагає захистити дитину протягом тривалого періоду.

    Вакцинація не рекомендується:

    • при наявності вроджених вад шлунково-кишкового тракту,
    • у період гострого перебігу захворювання.

    У таких випадках вакцина не тільки не здатна вберегти, а навпаки посилити тяжкість перебігу інфекції.